Ціль попереду: історія Володимира Товкиса

Герой фотовиставки «Шлях відновлення» у рамках проєкту «Воля рухатися вперед» Володимир Товкис – ветеран Національної гвардії України (НГУ) часів АТО/ООС. У війську мав позивний «Товчик». Його історія – про фронт, важке поранення, довге відновлення і бажання жити, яке стало опорою на шляху назад до руху, спорту та цілей попереду.

Військовий шлях Володимира почався ще задовго до повномасштабного вторгнення. Він проходив строкову службу, працював в Управлінні державної охорони, а у 2017 році приєднався до Національної гвардії України. Згодом воював у підрозділі розвідки в зоні АТО/ООС.

У 2019 році Володимир зазнав важкого поранення голови. Після коми, лікування і перших складних кроків почався довгий шлях відновлення. Наслідки поранення вплинули на рух і роботу тіла, але він поступово повертав собі самостійність, силу і віру в те, що життя може продовжуватися.

Цей шлях складався з маленьких, але важливих кроків. У реабілітаційному центрі NextStep Ukraine (створений БФ Revived Soldiers Ukraine) Володимир поступово бачив, як щоденна робота дає результат: ліва рука почала краще працювати, хода ставала впевненішою, а згодом він уперше побіг на біговій доріжці. Для нього це було не лише про вправи, а про повернення до дії – момент, коли тіло знову починає відповідати на зусилля.

Після поранення у житті Володимира з’явився ветеранський спорт. Він брав участь в Іграх нескорених, виступав у веслуванні на тренажерах, метання диска та стрільбі з лука. Володимир говорить, що приклад іншого ветерана зі схожим пораненням допоміг йому повірити, що він теж може. Так спорт став для нього способом бачити власний прогрес і відчувати, що відновлення триває.

Особливе місце в цій історії займає стрільба з лука. Через наслідки поранення Володимир не може виконувати всі рухи рукою, тому разом із тренером шукав техніку, яка дозволить йому стріляти. Так він почав натягувати тятиву зубами. Для нього це стало способом знайти рішення, продовжити тренуватися і влучати в ціль.

Для Володимира стрільба з лука – це про зосередженість, витримку і баланс – фізичний та емоційний. У цій точності є багато внутрішньої роботи: прийняти нові умови, знайти свій метод і продовжити рухатися вперед.

Його шлях відновлення – це історія про людину, яка після важкого поранення не відмовилася від життя, руху і цілей. Володимир знову вчиться довіряти собі, пробує, тренується і щоразу доводить: навіть коли шлях змінюється, ціль усе одно може залишатися попереду.