"Козак" – ветеран 25-ї окремої повітряно-десантної бригади
“Моя воля рухатись вперед — не втрачати надії, цінувати кожен день, мати жагу до життя та не зупинятися”
Воля почати знову: історія Козака
Герой фотовиставки «Шлях відновлення» у рамках проєкту «Воля рухатися вперед» Козак – ветеран 25-ї окремої стрілецької бригади. Його історія – про боротьбу за життя, надважкі поранення, залізний характер і силу підтримки, які допомагають йому щодня повертати більше самостійності, витримки та віри в майбутнє.
До війни Козак був підприємцем: займався ремонтом і балансуванням карданних валів, мав фермерське господарство, любив активний відпочинок – гори, море й катання на лижах. Рішення стати на захист України він ухвалив ще у 2014 році, однак тоді долучитися до війська не вдалося.
У перший день повномасштабного вторгнення Козак знову хотів долучитися до оборони України. Однак склад зі зброєю був підірваний, зброї не вистачило, а місто того ж дня опинилося в окупації. На початку березня він вийшов з окупації та вирушив до Києва, щоб приєднатися до війська.
У 2023 році Козак став мінометником у складі 25-ї окремої стрілецької бригади та вирушив на Донеччину. Під Бахмутом отримав перше уламкове поранення в голову. Після лікування повернувся на службу і продовжив захищати Україну.
У березні 2024 року Козак зазнав надважких поранень. Після цього були евакуація, лікування в Дніпрі та Києві, медикаментозна кома і складні операції. Наслідком травм стала ампутація чотирьох кінцівок, після якої почався новий шлях – протезування, реабілітація і довга адаптація до змін у тілі.
Поруч із ним були найрідніші – дружина, доньки та онуки. Після останнього поранення дружина приїхала з окупованої території та була поруч із Олексієм у госпіталі й під час реабілітації. Донька також підтримала його в один із найважчих періодів: привезла маленьких онуків, і присутність родини стала для нього важливою опорою.
Козак уже близько року проходить реабілітацію у центрі NextStep Ukraine (створений БФ Revived Soldiers Ukraine). Там він навчається користуватися біонічними протезами, відновлювати рух і повертати собі більше самостійності. У цьому процесі кожен день має значення, бо за ним – витримка, довіра до себе та бажання жити далі.
Один із важливих елементів щоденної роботи Козака над собою – тренування на тренажері Concept. Це частина його реабілітації, яка вимагає зосередженості, витривалості й поступовості. Для нього ці заняття мають продовження у веслуванні на ялі – човні, який є прототипом козацької чайки. Разом із командою з Одеси він бере участь у змаганнях.
Історія Козака – про людину, яка після фронту, надважких поранень і складної реабілітації не втратила внутрішньої сили. Його шлях відновлення – це щоденна воля починати знову, вчитися новому і повертати собі майбутнє.