Дмитро Нищик – ветеран 42-ї окремої механізованої бригади
“Моя воля рухатися вперед – це моя внутрішня сила, мотивація та стійкість перед життєвими викликами”
Воля жити та перемагати: історія Дмитра Нищика
Герой фотовиставки «Шлях відновлення» у рамках проєкту «Воля рухатися вперед» Дмитро Нищик – ветеран 42-ї окремої механізованої бригади. У війську мав позивний «Яструб». Його історія – про фронт, надважке поранення, складне протезування і велику внутрішню силу жити, відновлюватися та рухатися далі – крок за кроком.
До війни Дмитро працював водієм прогулянкового катера в Залізному Порту на Херсонщині. А з 2020 року служив у війську: спершу пройшов строкову службу, а згодом підписав контракт із ЗСУ.
У травні 2024 року під час боїв Дмитро зазнав надважкого поранення. Після евакуації були шпиталь, десятки складних операцій, тривале загоєння і рішення, яке змінило його життя: лікарям довелося ампутувати обидві ноги. Так почався новий етап – лікування, протезування і шлях до того, щоб знову вчитися стояти, тримати баланс і ходити.
На цьому етапі Дмитро отримав підтримку БФ Revived Soldiers Ukraine та реабілітаційних центрів NextStep Ukraine. У лютому 2025 року за підтримки фонду він поїхав до США, де протягом восьми місяців проходив високе біонічне протезування обох ніг, заново вчився ходити, тримати баланс і адаптовуватися до життя на протезах.
Наразі Дмитро проходить післяпротезну реабілітацію у реабілітаційному центрі NextStep Ukraine в Ірпені. Разом із фізичним терапевтом він працює над силою, витривалістю, балансом під час ходьби, зниженням ризику падінь та адаптацією до пересування на протезах як у приміщенні, так і надворі. Це щоденна робота, за якою стоять витримка, характер і бажання знову мати опору в кожному русі.
Окремим досвідом для Дмитра став хендбайк – можливість бути в русі, відчувати драйв та відпочивати після довгого шляху лікування, протезування і реабілітації.
«Я хочу показати побратимам: ми маємо жити і перемагати. Бо наша сила – у незламності духу», – говорить Дмитро.
Його шлях відновлення – це щоденна праця, підтримка поруч і воля знову вчитися тому, що колись здавалося звичним: стояти, ходити, тримати рівновагу і крок за кроком повертати собі рух, силу та майбутнє.